THOUGHTS, FEARS, HOPES AND IDEAS.
PALURAMANN
ЩО СВІДЧИТЬ ПРО ТЕ,
ЩО ЗЛОЧИНИ РАШИСТІВ
В УКРАЇНІ Є «ЗЛОЧИНОМ
ГЕНОЦИДУ»?
Коли професорку Франсін Гірш, авторку книги «Радянський суд у Нюрнберзі. Нова історія Міжнародного військового трибуналу після Другої світової війни», запитали про те, коли прийде межа того, щоб врешті називати звірства росії «геноцидом», вона сказала лише такі слова: «Ми вже давно переступили поріг для того, щоб назвати це геноцидом». І я з болем погоджуюся з цим твердженням.
ІСНУЄ ДОСТАТНЬО ВАГОМИХ ДОКАЗІВ, ЩОБ МІЖНАРОДНІ ІНСТИТУЦІЇ ВИЗНАЛИ ТЕ, ЩО РОСІЯ ВИРІШИЛА ЗНИЩИТИ ПОВНІСТЮ АБО ЧАСТКОВО УКРАЇНСЬКУ НАЦІЮ.
По-перше, російські військові щодня вбивають українців, завдають їм тяжких тілесних і психічних ушкоджень. Окуповані росією території безмежно страждають від навмисно створених умов, розрахованих на знищення самої української нації.
Цілеспрямоване бомбардування невинних мирних жителів, випадки зґвалтувань, викрадення українських дітей, примусова депортація 2 мільйонів українців до росії, вбивства українських політичних лідерів і активістів, знищення української культури – росія порушила Конвенцію про геноцид і усі існуючі моральні закони в міжнародному праві.
Геноцид означає будь-які з наступних дій, здійснюваних з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:
ВБИВСТВО ЧЛЕНІВ ЦІЄЇ ГРУПИ
Коли ми споглядаємо звірства, які російські солдати чинять в Україні, ми завжди можемо побачити їхній чіткий план знищення якомога більшої кількості українців як тільки територія буде тимчасово окупована, а також коли росії буде вигідно здійснити ще один терор для маніпулювання світовою думкою з певних питань. Станом на липень 2022 року щодня здійснюються навмисні бомбардування міст різних регіонів України, де перебувають до 1000 осіб.
Трагедія у Бучі є яскравим прикладом масових вбивств, у яких спостерігається чітка схема навмисного знищення українських чоловіків шляхом насильницького зав‘язування їх рук за спиною та розстрілу в упор. Крім того, є додаткові свідчення про те, що підвали використовували як камери тортур, де було знайдено велику кількість спалених і понівечених тіл. На даний момент у місті вилучено близько 1300 тіл, у тому числі тіла 31 дитини.
Але Буча – далеко не єдине місто, де можна спостерігати акти геноциду. Контрнаступ України показав, що росіяни вчиняли ще більше різанин, як-от в Ізюмі, де в одній масовій могилі було знайдено понад 400 тіл. Зрештою, у багатьох населених пунктах у 8 регіонах, звільнених українськими військами, були задокументовані незліченні масові вбивства, учиненими російськими військами. Багато інших міст ще більше страждають під російською окупацією. Ніхто не знає, які жахи там будуть задокументовані.
Однак безсумнівним є те, що остаточне викриття величезних масових могил у цих містах стане вершиною геноцидної політики росії проти українського народу.
НАНЕСЕННЯ ТЯЖКИХ ТІЛЕСНИХ АБО ПСИХІЧНИХ УШКОДЖЕНЬ ЧЛЕНАМ ЦІЄЇ ГРУПИ
Навмисні атаки на шляхи евакуації та узгоджені гуманітарні коридори, повітряні нальоти на сховища (особливо, коли там є таблички з написом «діти»), навмисні терористичні атаки на центри міст і безперервне бомбардування житлових районів – ось сумнозвісно типові методи, які росія використовує не лише для того, щоб завдати якомога більше поранень або смертей українцям, але також змусити 44 мільйони людей відчути те, що буде безперервною травмою для поколінь.
Вершиною такого жорстокого насилля вважаються численні повідомлення про організацію російськими військовими так званих «сафарі» на українських дітей на окупованих територіях.
НАВМИСНЕ СТВОРЕННЯ ЧЛЕНАМ ГРУПИ ЖИТТЄВИХ УМОВ, ЯКІ РОЗРАХОВАНІ НА ПОВНЕ АБО ЧАСТКОВЕ ЗНИЩЕННЯ ГРУПИ
МАРІУПОЛЬ
ДІЇ, РОЗРАХОВАНІ НА УНЕМОЖЛИВЛЕННЯ НАРОДЖЕННЯ ДІТЕЙ В СЕРЕДОВИЩІ ГРУПИ:
Як уже згадувалося в розділі 2, МТР вперше встановив, що акти зґвалтування визначаються як такі, що можуть становити геноцид. У контексті України російська федерація використовувала і все ще використовує сексуальне насильство та зґвалтування як зразок для встановлення належного терору для контролю над цивільним населенням і жорстокого придушення будь-якого можливого опору. Жінки та дівчатка становили більшість передбачуваних жертв, однак деякі випадки сексуального насильства також охоплювали чоловіків та хлопчиків. Також були випадки, коли зґвалтовані діти навіть не досягли того віку, щоб вважатися малюками.
Національна гаряча лінія, створена для відстеження будь-яких випадків гендерного насильства, що відбувається в Україні, отримала незліченну кількість шокуючих повідомлень, що складаються з історій про групове зґвалтування, а також про ситуації, коли українці були примусово змушені спостерігати, як російські солдати вчиняють жахливі акти сексуального насильства щодо свого партнера, їхніх батьків або дитини. Станом на червень Управління Верховного комісара ООН з прав людини отримало повідомлення про 124 акти сексуального насильства по всій Україні, а українські джерела стверджують, що їх було понад 400 - і нові випадки надходять щодня.
Крім того, було офіційно задокументовано жахливі ситуації, коли російські солдати говорили своїм жертвам, що будуть безперервно ґвалтувати їх, «допоки вони не захочуть сексуального контакту з жодним чоловіком, щоб вони не народжували українських дітей». Крім того, через безперервні інтенсивні обстріли росією деяких територій, жінки, які днями ховаються в укриттях, не мають можливості отримати медичну допомогу. Щоденний стрес від цих станів сприяє розвитку таких діагнозів, як рак грудей і навіть безпліддя. Зрештою, зловісний наказ дружини російського солдата «йти і ґвалтувати українських жінок» є явним підбурюванням до продовження вчинення актів геноциду проти українського народу.
Нам потрібно звернути увагу на свідчення жертв інших злочинів про почуту геноцидну риторику. Цитати важливо зберегти, оскільки вони можуть говорити про політику запобігання можливості дітонародження в певній групі.
Зрештою, міжнародні інституції повинні бути активнішими у боротьбі з такими жахливими злочинами замість того, щоб надто довго чекати, щоб діяти. За словами Праміли Паттен, спеціального представника Генерального секретаря з питань сексуального насильства під час збройних конфліктів:
"Активне бойове поле ніколи не сприяє точному «бухгалтерському обліку» […] якщо ми чекатимемо точних даних і статистики, то завжди буде надто пізно".
НАСИЛЬНИЦЬКА ПЕРЕДАЧА ДІТЕЙ ОДНІЄЇ ГРУПИ ІНШІЙ ГРУПІ:
Зараз для юристів-міжнародників найвагомішим аргументом того, що в Україні відбувається геноцид, є депортація українських дітей і спрощена процедура їх усиновлення в росії. Крім того, російські чиновники самі визнали, що передали понад 200 000 дітей, у тому числі сиріт, для подальшої асиміляції шляхом перевиховання.
Відповідно до закону про спрощений облік дітей-сиріт в росії, для реєстрації достатньо лише заяви та посвідчення особи. Це означає, що всі діти-сироти, викрадені росією, отримають так звану «соціальну допомогу», і держава не буде вводити жодної відповідальності за проживання без реєстрації.
Більше того, Держдума та Міносвіти росії підготували угоду з незаконно проголошеними «ДНР» і «ЛНР», згідно з якою будь-яка російська сім’я може «законно» усиновити сироту з окупованих територій України – навіть без громадянства рф. Через таке доповнення після «усиновлення» може статися багато жахливих злочинів, наприклад торгівля дітьми чи навіть гірше.
Усі ці заяви, які росія відкрито публікує, мають бути задокументовані, щоб показати, наскільки вони насправді синергетичні з процедурами вихолощення ідентичності в освітніх і культурних процесах.
ПІДБУРЮВАННЯ
В контексті України пропаганда відіграє ключову роль у політиці геноциду. Міжнародний кримінальний суд окремо криміналізує підбурювання до злочину геноциду. Відповідно до статті 25, пункту 3 (e) Римського статуту:
«Відповідно до цього Статуту особа несе кримінальну відповідальність і підлягає покаранню за злочин, який підпадає під юрисдикцію Суду, якщо ця особа:
e. Стосовно злочину геноциду, прямо та публічно підбурює інших до вчинення геноциду;»
російські лідери десятиліттями розпалювали геноцид проти українського народу, тоді як російські військові лише зараз здійснюють масові звірства. Вони зухвало заявляють про свій намір стерти українську ідентичність, яку вже деякий час називають «штучною» та «антиросійською».
Український народ постійно демонізують і називають «нацистами», щоб російські військові без будь-яких вагань провели кампанію денацифікації.
Крім того, російські ЗМІ також роблять великий внесок у такі підбурювання, адже незліченні державні пропагандистські шоу та самі пропагандисти поширюють мову ненависті, прирівнюючи денацифікацію до деукраїнізації 24/7.
ЦЕ ВЛАСНИЙ РОСІЙСЬКИЙ ПОСІБНИК З ГЕНОЦИДУ.
Крім того, за день після виходу цієї статті колишній президент росії дмитро медведєв заявив,
що «українська ідентичність — це одна велика підробка, а мета денацифікації — змінити те,
як українці сприймають свою ідентичність». Буквально через тиждень російсько-
державний «Перший канал» показав «дискусію» про ліквідацію України, і такі «дискусії»
були неодноразово частиною цієї програми.
Численні опубліковані навчальні матеріали для російських військових про те, як «нацизм» прийшов в Україну, також є надзвичайно актуальними, коли йдеться про підбурювання, адже в них можна виявити геноцидні наміри – у даному випадку індоктринацію. Перехоплення також відіграє важливу роль у встановленні геноцидного наміру.